Оскільки завжди країна стоїть перед спокусою отримання додаткових надходжень від участі у міжнародних економічних відносинах відбуваються зміни не тільки самого митного тарифу, а й вдосконалюється механізм митного оподаткування. Слід зауважити, що збільшення митних платежів можливе не тільки за рахунок підвищення ставки мита, але й за рахунок вдосконалення способів нарахування мита. Це і вибір джерела та об'єкта оподаткування, і розширення кола операцій, які підпадають під митне оподаткування, і зміна методів нарахування та ін.
Одним із напрямів вдосконалення системи митного оподаткування є застосування митного тарифу залежно від способу нарахування. Відповідно до даного критерію розрізняють такі види мита: адвалерне, специфічне, комбіноване, змішане. Це дає змогу охопити всі аспекти методів нарахування даного податку.
Відповідно до того, яке функціональне навантаження несе застосування митного тарифу залежить і спосіб нарахування мита.
За орієнтації на жорстку протекціоністську модель взаємовідносин застосовується змішане мито, якщо вибирається помірний протекціонізм, то використовується комбіноване мито. Якщо ж домінує фіскальна функція митного тарифу, то використовуються специфічне мито, яке дозволяє мати країні фіксований рівень оподаткування чи адвалерне, яке також несе у собі досить сильний ефект фіску.
В окремих випадках з метою диференціації товаропотоку з певних країн відносно однієї і тієї ж товарної групи можуть застосовуватись митні ставки різних видів. Так, відносно штучного хутра і виробів з нього, які ввозяться на митну територію України за пільговою ставкою, діє адвалерне мито у розмірі 25%, а за повною — комбіноване 25%, але не менше як 0,4 ЄВРО за кв. метр. Дана диференціація діє відносно й інших товарних груп, в основному це товари легкої промисловості, вироби з пряжі, ворсового полотна та бавовни.На етапі формування митної системи України домінувало застосування адвалерних ставок, з метою фіксації певних податкових надходжень почали застосовуватись специфічні ставки, а в подальшому, за умови посилення протекціоністських тенденцій, значно збільшувалась частка комбінованих ставок мита. З інтегруванням митної системи України до світової системи господарювання знову почати домінувати фіскальні механізми нарахування.
Возможно вы искали - Контрольная работа: Особливості проведення в життя митної політики
Адвалерне мито нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом. Воно аналогічне пропорціональному податку і використовується, як правило, при оподаткуванні товарів, які мають різні якісні характеристики в межах однієї товарної групи, тобто адвалерним митом, як правило, оподатковуються диференційовані промислові товари. Його величина прямо пропорційна до ціни.
Якщо товар оподатковується за адвалерними ставками, то підставою для нарахування величини мита завжди є митна вартість товару. Окремі автори, визначаючи адвалерне мито, не зовсім коректно трактують його поняття, замінюючи об'єкт оподаткування даним видом мита. Ціна товару і митна вартість товару — це не еквівалентні економічні категорії, тому що крім ціни товару до митної вартості можуть включатися інші складові.
Водночас слід зауважити, що застосування лише адвалерних ставок мита не завжди дає очікуваний результат, тобто не завжди є захистом національного ринку. Результати проведених нами досліджень показали, що масове застосування адвалерних ставок мита в Україні, зумовило заниження митної вартості імпортованих товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україну.
Величина адвалерного мита визначається за формулою:
Похожий материал - Контрольная работа: Осуществление таможенного фитоконтроля Подакцизные товары
де Ма — величина мита, яка нараховується за адвалерною ставкою; MB — митна вартість товару;
Сма — адвалерна ставка мита.
Перевагою адвалерного мита є те, що завдяки йому підтримується фіксований рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливання цін на товар, змінюються лише доходи бюджету. Так, наприклад, якщо мито складатиме 10% ціни товару, то при ціні товару 100 $ доходи бюджету становитимуть 10 $. При збільшенні ціни товару до 200 $ доходи бюджету зростуть до 20 $. При падінні ціни товару до 50 $ — скоротяться до 5 $. Але незалежно від ціни рівень оподаткування адвалерним митом залишається незмінним — 10%.
Тому за умов довгострокової тенденції до зростання цін. як правило, спостерігається намагання збільшити в митних тарифах частку адвалерного мита. Ця тенденція — характерна для сучасної митної політики більшості економічно розвинутих країн. Так, у СІІІЛ частка специфічних ставок складає 25%, в Англії — 10%, у Швеції — 13%.
Одним із факторів поширення адвалерного мита стало те, що його можна використовувати як засіб захисту надходжень до Державного бюджету за умов інфляції, тобто незалежно від темпів інфляції рівень митних надходжень до державної казни залишається незмінним.
Очень интересно - Дипломная работа: Ответственность за нарушение таможенного права
Іншим фактором, який стимулював застосування адвалерного мита, стало підвищення ролі зовнішньої торгівлі. Збільшення обсягів товаропотоку, розширення товарної номенклатури торгівлі зумовило необхідність вироблення простого і разом з тим ефективного способу нарахування митних платежів.
Крім того, застосування адвалерного мита спрощує систему тарифної класифікації товарів, робить її не такою громіздкою і подрібненою.
За допомогою адвалерного способу нарахування мита досягається як фіскальний ефект, так і ефект захисту. При цьому простежується певна закономірність, чим вища ставка мита, тим більша вірогідність застосування мита як засобу захисту національного ринку.
Розглянемо механізм дії адвалерного мита, за допомогою графіка попиту та пропозиції, наведеного при розкритті базисної теорії митних тарифів.
Вам будет интересно - Реферат: Отчет по производственной практике в ООО Мэйджор Карго Сервис г. Энгельс
Механізм функціонування адвалерного мита
ПряміSі адміністративних факторів, то використання адвалерного мита є суб'єктивним, і може стати джерелом зловживань. При цьому зловживання можуть бути як з боку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і з боку адміністративних органів. Імпортер завжди зацікавлений у заниженні вартості товару, оскільки зменшення об'єкта оподаткування мінімізує витрати на митниці, а митні органи завжди мають спокусу завищити вартість імпорту, оскільки в цьому випадку збільшуються доходи держави.
Дана суперечність має об'єктивний характер, оскільки її підґрунтям є реалізація економічних інтересів різних суб'єктів митних відносин. Розв'язання даної проблеми полягає в обґрунтуванні та конкретизації такої економічної категорії, як митна вартість.
Специфічне мито нараховується в установленому грошовому розмірі на кількісну одиницю товару та інших предметів, що обкладаються митом; — обсяг, маса, метр, штука або інше.Якщо товар оподатковується за специфічними ставками, то на відміну від адвалерного мита підставою для його нарахування є не митна вартість товару, а кількість товару. Ставка фіксується у стабільній валюті. Відносно специфічної ставки, яка діє в Україні, то спочатку це було ECU, а з 2000 р. ЄВРО, тобто фіксується в єдинііі європейській валюті.
Специфічне мито нараховується за формулою:
Похожий материал - Дипломная работа: Оценка эффективности борьбы с преступлениями в сфере таможенного дела в РК на примере таможни "Семей"
де Мс — величина мита, яке нараховується за специфічною ставкою; КТ — кількість товару; СМс — специфічна ставка мита; Окє — офіційний курс ЄВРО до гривні, який встановлюється Національним банком України на дату подання вантажної митної декларації; Оквк — офіційний курс валюти контракту до гривні, який встановлюється Національним банком України.
Специфічне мито, як правило, застосовується на стандартизовані товари і має перевагу перед адвалерним з точки зору адміністрування, оскільки усуває можливість зловживань. Водночас чисто технічні відмінності при застосуванні адвалерного і специфічного мита є не основними, тому що за організаційно-технічними відмінностями стоять торговельно-політичні й економічні цілі. Так, рівень митного захисту за допомогою специфічного мита дуже залежить від коливань цін на товари. Так, специфічне мито в 100 дол. за один імпортний музикальний центр значно сильніше обмежує імпорт музикальних центрів ціною 800 дол.,, ніж музичного центру ціною 1200 дол., що складає тільки 8,3% його ціни. Внаслідок підвищення імпортних цін, рівень захисту внутрішнього ринку за допомогою специфічного тарифу знижується.
Отже, за умов коливання цін наслідки застосування мита різні: при збільшенні ціни сума, яка сплачується як адвалерне мито, збільшується пропорційно до зростання вартості товару, в той час як специфічне залишається незмінним. І навпаки, при падінні цін сума, яка сплачується як адвалерне мито, зменшується, а як специфічне залишається незмінною, тобто при падінні цін більш ефективним є використання специфічного мита, а при підвищенні — адвалерного. Незалежність специфічного мита від ціни товару позбавляє його певної еластичності і знижує ефективність його застосування з торговельно-політичними цілями.