Курсовая работа: Дослідження розбавлювача димових газів по каналу регулювання "витрата повітря – температура димових газів"

Дослідження розбавлювача димових газів по каналу регулювання "витрата повітря - температура димових газів"

Зміст

1. Ідентифікація об’єкта керування

1.1 Планування і проведення експерименту

1.2 Апроксимація часової характеристики математичними виразами

Возможно вы искали - Курсовая работа: Дроссель

2. Розрахунок оптимальних настроювань регулятора

2.1 Визначення області стійкості системи

2.2 Розрахунок перехідного процесу

3. Розрахунок звужуючого пристрою

4. Розрахунок виконавчого механізму

Похожий материал - Реферат: Дроссель помехоподавляющий

5. Вибір і розрахунок метрологічних показників

6. Розрахунок контуру регулювання на надійність

1. Ідентифікація об’єкта керування

1.1 Планування і проведення експерименту

При дослідженні динаміки об'єкта необхідно вивчити технологічний процес, проаналізувати роботу об'єкта в режимі нормальної експлуатації, вибрати методи дослідження і вид вхідного впливу; провести вибір і монтаж контрольно-вимірювальної апаратури.

Проведення експерименту по зняттю часової характеристики проходить у такий спосіб:

перед нанесенням збурювання стабілізуються всі істотні вхідні збурювання: витрату палива, вторинного повітря та ін;

Очень интересно - Лабораторная работа: Електровимірювальна апаратура

наносять кілька короткочасних збурень заданої форми, щоб зміна вихідної величини не перевищувала припустимих значень;

вносять східчасте збурювання переміщенням регулюючого органа і записують значення вихідної величини до одержання ділянки з урівноваженою швидкістю її зміни;

експеримент проводять запланована кількість разів.

У даній роботі були проведені дослідження розбавлювача димових газів по каналу регулювання "витрата повітря - температура димових газів". Витрату повітря змінювали на 10%, з 200 м3 /год до 180 м3 /год.

Систему камери розбавляння можна вважати об'єктом, для якого передатна функція в загальному випадку має вигляд:

Вам будет интересно - Учебное пособие: Електронні аналогові осцилографи

, (1)

де - коефіцієнт підсилення об'єкта в безрозмірному виді; T1, Т2 - постійні часу.

Результати проведення експерименту по зняттю часової характеристики представлена в таблиці 1. і на рис.1. Час запізнювання складає 0,12 хвилини.

Таблиця 1 - Експериментальна часова характеристика

Т, 0 С t, хв
405,00 0,00
406,80 1,08
408,60 2,05
410,40 2,45
412, 20 2,83
414,00 3, 20
415,80 3,51
417,60 3,82
419,40 4,23
421, 20 4,64
423,00 5,15
424,80 5,73
426,60 6,44
428,40 7,46
429,30 8,38
430, 20 9,27
431,10 10,23
431,48 10,97
431,66 11,93
431,86 12,88
431,99 13,50
432,00 14,00

Т, 0 С
t,хв.
??????? 1 - ???????????????? ????????? ??????????????

1.2 Апроксимація часової характеристики математичними виразами

Похожий материал - Учебное пособие: Електроніка та мікропроцесорна техніка

Апроксимація - заміна графіка математичними вираженнями. Динамічні властивості об'єкта регулювання характеризуються диференціальними вираженнями, перехідними і передатними функціями, частотними характеристиками, між якими існує однозначна залежність. При розрахунку автоматичних систем регулювання, математичну модель зручно представити у виді передатної характеристики. Одержати її можна в результаті апроксимації тимчасової характеристики. Розроблено велику кількість методів аналізу перехідної характеристики з метою одержання передатної функції лінійного об'єкта регулювання. Суть методів складається у визначенні коефіцієнтів передатної функції, заздалегідь обраного виду, підставка яких зводиться до одержання розрахункової характеристики щонайкраще співпадаючої з експериментальної.

Існує кілька методів апроксимації: графічно-логарифмічний, метод площ, метод рішення диференціальних рівнянь, апроксимацією різними ланками й ін.

Розрахунок здійснюється за допомогою ЕОМ. Вихідними даними для розрахунку є експериментальна перехідна характеристика об'єкта, задана у виді рівновіддалених за часом ординат, і величина вхідного сигналу.

Для апроксимації перехідної характеристики даного об'єкта використовуємо метод апроксимації аперіодичною ланкою другого порядку і ланкою запізнювання.