Аналіз вірша Ніч була розбурхана та тьмяна,Олени Теліги

((((((если стих то вот правда с интернета )))) Ніч була розбурхана та тьмяна,Вітер грав і рвав пом’яті струни,Я пила самітньо аж до ранаТемну розпач — найгіркіший трунок.А під ранок, зором помертвілимРозгорнувши спопелілий морок,Віднайшла я ненаправний виломНа землі, на небі і в простораx…Та в душі, як день слабий і сірий,Прокидалась втіха блідолиця,Щоб навчать її своєї віри:У житті нічому не молиться.