Маленька казка про прислівник на українску мову.

Одного разу прислівник розачарувався у собі. - Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.І вирішив він піти з країни Мови.Одного дня прокинулися  мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати. Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили  та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.