Ось і його річка, що має чотири броди, ось і приникле село з корогвами тополь, ось і його могутні ясени над стемнілим полотном і старенькі вдовині ворітця, що цигикають, мов чайка і під солом*яною шапкою хатинка, що тримае у віконцях сновійність місяця.Данило постукав у віконце, щоб мати відчинила йому двері, прислухався до її ходи, та не почув більше материнських кроків і ніхто не відчинив йому дверей.