Украинськи народни писнi про кохання

ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ Їхав козак за Дунай, Сказав: "Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй!"  "Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш,- Тільки подумай!"  "Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зі славою К собі ожидай!"  "Не хочу я нікого, Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай!"