Що означае слово зопалу

ЗОПАЛУ, присл. У стані сильного збудження; необачно. [Мелашка:] Звісно, як Прохор ваш не зопалу одружився з Катрею, а по мислі, то вже певна річ, що промеж них мусить бути і лад і згода (Марко Кропивницький, IV, 1959, 9); Батько шанобливими очима дивився на сина, на якого зопалу напустився був (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 189); //  У перший момент після чого-небудь; не відчувши, не помітивши. Поранено було й самого Гармаша, в руку. Зопалу був і не звернув уваги, думав — дряпнуло (Андрій Головко, II, 1957, 571).