Твір-роздум "легко тому живеться хто має голову на плечах"

Мабуть кожен з нас памятає чудовий вислів "легко тому живеться, хто має голову на плечах" та не одного разу ми впевнювались наскільки він правдивий і достовірний.  Наше життя як дорога, де ми рухаємось тільки вперед і не маємо можливості повернутись у минуле і щось знінити, якщо ми когось або щось покидаємо, то досить рідко повертаємось до цього та досить часто шкодуємо про щось зроблене або не зроблене. Памятаючи, що живемо лише один раз, ми неодноразово стикались з тим що більшість говорить потрібно спробувати у цьому житті все, дійсно, ніхто не має нічого проти, але спробувати також має бути у межах розумного, адже іноді можна декілька разів "спробувати", а після цього шкодувати про це все життя, чи ще гірше заробити собі велику кількість проблем та втягнути у це рідних та близьких. Ніхто не задумується, а чому б не спробувати допомогти людині, яка цього потребує, чому б не віднести старі іграшки в дитячий будинок, ні  у випадку "спробувати все",  маємо на увазі зовсім інше. Якщо людина буде жити свїм розомом, а не слухати тих, хто й гадки не має в чому проблема, то й сама згодом навчиться допомагати іншим, такій людині і самій буде простіше в житті, в майутньому, оскільки навчиться робити висновки сама та вирішувати проблеми сама, пізніше скажуть: "Ось, є голова на плечах!". Кидатись з головою в забави - не вихід, як би ми того не хотіли, але наше життя не настільки просте як здається, треба вміти мислити в різних ситуаціях, тоді життя дійсно буде здаватись простішим.