Історія розповідає , що два друга йшли через пустелю.В якийсь момент подорожі вони посперечалися , і один друг ляснув іншого в обличчя.Той , хто отримав удар- постраждав , але , нічого не кажучи , написав на піску :СЬОГОДНІ МІЙ КРАЩИЙ ДРУГ вдарив мене в обличчя.Вони продовжили йти , поки вони не знайшли оазис , де вони вирішили прийняти ванну. Той , хто був ляснув застряг в багнюці і став тонути , але друг його врятував .Після того як він оговтався від утоплення , він написав на камені :СЬОГОДНІ МІЙ КРАЩИЙ ДРУГ врятував мені життя.Друг , який вдарив і врятував свого кращого друга запитав його: «Після того як я тобі зробив боляче , ти написав на піску , а тепер ти пишеш на камені , чому?"Інший друг відповів: "Коли хтось заподіює нам біль , ми повинні записати його в піску , де вітри можуть  стерти його . Але , коли хтось робить щось хороше для нас , ми повинні писати це на камені , де немає вітру й він ніколи не зможе стерти його " ​​.