Напишіть текст на тему пригода у моєму дворі потрібно на завтра  

Вчора ми з хлопцями грали у футбол у нашому дворі. І раптом до нас прибігли дві дівчинки, які бавились на сусідньому дитячому майданчику: Даринка, сестричка капітана нашої команди Матвія, і її подружка Юля. Вони, переьиваючи одна одну, закричали:  - Хлопці! Хлопчики! Допоможіть! Там кошеня залізло на дерево, а злізти тепер боїться! Воно таке маленьке! Вона таке миле! Біднесеньке! Нявчить! Ми всі гуртом побігли туди, і побачили маленьке руде кошеня, яке тремтіло на дереві. Воно вчепилось всіма чотрима лапами за гілку і тихесенько нявкало від страху. Матвій сказав:  - Гаразд, хлопці! Давайте допоможемо тваринці! Сергійко та Артем, підсадіть-но мене, будь ласка... Він спритно ухопився за нижню гілку дерева, підтягнувся, і вже за кілька секунд був біля кошеняти. Він простягнув руку, щоб узяти його, але кошеня злякано зашипіло і спробувало дряпнути Матвія лапкою.Тоді Матвій крикнув хлопцям унизу:  - Киньте мені якусь куртку, чи щось таке!  - Я дам свою! Тільки хай хтось кине! - Даринка подала Артемкові свою курточку, і Артем влучним кидком відправив куртку просто у руки Матвію. Матвій вчепився ногами за стовбур, взяв куртку двома руками, і раптовим  швидким рухом накрив нею кошеня. Кошеня голосно і ображено нявкнуло. Матвій обережно загорнув його у куртку, притиснув до грудей, і притримуючи однією рукою, почав спускатися з дерева. Поклавши кутрку на землю, діти повільно розгорнули її. Кошеня якусь мить роззиралоя навкруги, а тоді раптом схопилося з місця, і сховалось у кущах. І хоча воно ніяк не виявило своєї вдячності дітям, та все ж діти були щасливі, що змогли допомогти кошеняті.