Твір-роздум на тему(Чи потрібні нині Дон Кіхоти)або(Двобій непрактичної духовності із бездуховною практикою:що далі?)

Розмова з найкращою подругою за філіжанкою кави у затишному кафе навпроти театруСонетПитаєш ти, чи донкіхоти нам потрібні?Ти знаєш, подруго, я вірю - так, авжеж."Сьогодні" наше на жахливий сон подібне -Зло і Байдужість розрослись без меж..."Мені!", "Моє!", "Для мене!", "Дай!", "Я хочу!" -Звучать частіше ніж молитви і пісні.Тому печальна туга серце точить:Ну де ж мій Дон Кіхот на білому коні?Романтик з поглядом рішучим і сміливим,Ідеаліст, що вірить в правду і любов,Із велетнями-вітряками він готовийУ бій відважно й благородно стати знов.Мій лицар, що у грудях носить серце лева,І у його очах я справжня королева...