Вірш про піаніно декілька рядків будь ласка

Блискуче , темне піаніно, відкрите віко, клавіш ряд, чиясь рука іде повільно по білих, чорних невпопад. Фальшиві ноти б’ють у скроні коли невмілий музикант і сльози радості солоні як грає геній і талант. У дні спокійні і буремні у змінах музикальних мод , під блиск паркету і на сцені з душі завжди звучить акорд. Мажор , мінор , дієз , бемолі , я не бездушний інструмент кохання радості і болі все віддаю у цей момент. Б’ють молоточки в нерви струни лунають ноти голосні , сплелись акорди в мої думи , в людські емоції складні. Що прийде час і «віко хлопне» життя закінчиться концерт . Щось неминуче і холодне , закріпить стрічку на портрет.