Текст на тему "А за вікном плакав дощ"

... Він не плакав, він сміявся. Сміявся з тих людей, котрі не люблять його. А дощ потрібно любити. Він несе надзвичайно приємну і затишну атмосферу. Це чудове відчуття, коли за вікном йде дощ, а ти можеш читати улюблені книгу, попиваючи ароматне какао зі шматком шоколаду. Не потрібно боятися дощу і робити з нього чудовище.Особливо радіють дощу квіти, котрі, буває, днями-тижнями не пили води, а, отже, не отримували поживи. Так само і для нас людей, дощ повинен стати поживою, очищенням наших думок. Один письменник сказав :"Одні люди можуть гуляти під дощем, всі інші просто провокають ". Ми маємо радіти цій Божіх благодаті з неба.