Твир на тему культура мого народу

Чим багатий мій народУкраїнський народ споконвіку відрізнявся особливими душевними якостями. Найперша з них — надзвичайна гостинність. «Хлібом-сіллю» здавна зустрічали в Україні гостей, це символізувало особливе доброзичливе ставлення до них. Одразу саджали за стіл, частували найкращими стравами, гості в хаті ставали центральними особами. Крізь віки прийшла до нас багата українська культура. Важко перелічити все те, що передали нам у спадщину наші пращури. Народ України по-своєму опанував абсолютно всі мистецькі галузі, переробив їх та надав особливого, притаманного лише йому колориту. Перше знайомлення з культурою нашого народу відбувається ще в далекому дитинстві. Ніжна й любляча мати співає колискових пісень своєму немовляті, трішки пізніше розповідає йому невеличкі народні казочки, приказки й легенди. Кожна подія в житті людини знаменується фольклором. Чи то весілля, чи то хрестини, чи то інше родинне свято — всюди виконуються пісні, використовуються народні звичаї та прикмети. Багато українських письменників стали не лише історією нашої рідної літератури, але й важливою частиною загальноєвропейської. Такі письменники, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка вивели нашу літературу на загальносвітовий рівень, звернули на себе увагу інтелігенції всієї Європи. Не менші досягнення й у галузі музичного мистецтва. Мало кому не відомі таки визначні українські композитори, як Лисенко, Вербицький, Ревуцький. Їх творчість стала неоціненним подарунком для культури нашої Батьківщини. Україна — країна великих можливостей та не меншого потенціалу на майбутнє. Надра її повні «скарбів», безцінних дарунків самої матінки-природи. Чорне вугілля, нафта, сіль, залізо — це далеко не весь перелік її багатств. Є не так багато країн у світі, чия природа була б такою ж різноманітною і прекрасною. На території України є засніжені круті гори, пустинний степ, таємничий, загадково-казковий ліс, чисті, прозорі річки, глибокі моря. Можна до безкінечності перелічувати величезні багатства нашого народу, але справа не в цьому. Нам, наступному поколінню, яке отримало такий великий дарунок від пращурів, необхідно не лише підтримувати рівень України, але й підвищувати його, зробити все, щоб вивести її на загальносвітовий. Необхідно допомогти їй піднятись на вищу сходинку загальноєвропейського розвитку.