Виноградов Олег Олександрович
УДК 611.814.3:611.1:616.432-089.811
МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ВЕНОЗНОГО ПОВНОКРОВ’Я В АДЕНОГІПОФІЗІ ПРИ ПОРУШЕННІ ПУЛЬСОВОГО ТИСКУ У ПЕЧЕРИСТИХ СИНУСАХ (експериментальне дослідження)
14.03.04 – патологічна фізіологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків–2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка МОН України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Казімірко Ніла Казімірівна,
Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патологічної фізіології;
Возможно вы искали - Реферат: Механізми розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, доцент
Шевченко Олександр Миколайович ,
Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри патологічної фізіології;
доктор медичних наук, професор
Похожий материал - Реферат: Механотерапия. Конструкция современных аппаратов "искусственная почка"
Нещерет Олександр Павлович ,
провідний науковий співробітник Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (м. Київ).
Захист відбудеться “14” лютого 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).
Автореферат розісланий “14” січня 2008 р.
Очень интересно - Реферат: Миастения
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, доцент О.Ю. Степаненко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Відмінною рисою кровопостачання гіпофіза, зокрема його передньої частки, є наявність портальної системи, що поєднує первинну і вторинну капілярні мережі (Жданов Д.А., Акмаев И.Г., Сапин М.Р., 1961–1963). Складність будови судинного русла передньої частки гіпофіза й відсутність прямого артеріального кровопостачання ставить ряд актуальних питань, пов’язаних з циркуляцією крові та її відтоком у параселярні венозні колектори (Акмаев И.Г., 1975; Беков Д.Б., Михайлов С.С., 1979; Виноградов А.А., 1984, 1998, 2004). Пояснити гемоциркуляцію тільки впливом сил, які діють vis a tergo і vis a fronte, неможливо – наявність первинної капілярної мережі, гіпофізарно-портальних вен і вторинної капілярної мережі аденогіпофіза значно знижують вплив указаних факторів на циркуляцію крові у судинах передньої частки гіпофіза і на формування внутрішньоорганних шляхів венозного відтоку (Виноградов А.А., 1998).
У 1984 році А.А. Виноградов сформулював гіпотезу, що пояснює механізм циркуляції крові у передній частці гіпофіза. В основу гіпотези було закладено думку про вплив пульсового тиску у печеристих синусах на циркуляцію і відтік крові від передньої частки гіпофіза, однак це припущення не було досить аргументованим. Незаперечним є те, що при порушенні току крові у печеристих синусах у гіпофізі відбуваються судинні та ендокринні трансформації (Виноградов А.А., 1984; Мацко Д.Е., 1986; Дворецков А.И., 1988; Медведєв Ю.А., Савостьянов Т.Ф., Деникина О.Э., 1996, 1997; Сербиненко Ф.А., 2002; Ruscalleda J.,2005). Ендокринні порушення гіпофізарного походження виявлені й при черепно-мозкових травмах, що супроводжуються порушеннями внутрішньочерепної гемодинаміки (Мацко Д.Е., 1986; Черный В.И. с соавт., 1996). Тому великий теоретичний і практичний інтерес становлять питання, пов’язані з вивченням впливу пульсового тиску у печеристих синусах на циркуляцію крові у судинах гіпофіза, у першу чергу, у його передній частці.
Вам будет интересно - Реферат: Миеломная болезнь. Лимфогранулематоз
Михайлов С.С., Сресели М.А. і Большаков О.П. (1977), вивчаючи морфофункціональні особливості печеристих синусів, встановили, що при збільшенні внутрішньосинусного тиску уповільнюється кровообіг у судинах головного мозку і збільшується тиск у верхньому сагітальному синусі і зовнішніх яремних венах, а при зниженні – підвищується систолічний артеріальний тиск, прискорюється кровообіг у печеристих синусах, поліпшується циркуляція крові у судинах головного мозку. Автори дійшли висновку, що кровообіг у печеристих синусах і венах головного мозку залежить від пульсових коливань печеристої частини внутрішньої сонної артерії. На їхню думку, весь морфофункціональний комплекс працює як “внутрішньочерепне венозне серце”. Вплив пульсового тиску на циркуляцію крові у гіпофізі, зокрема його передній частці, не обговорювався.
Рівень розвитку нейрохірургії та суміжних з нею наук значно розширив показання до оперативних втручань на судинах головного мозку й синусах
твердої мозкової оболонки з накладенням штучних екстра- та інтракраніальних анастомозів (Serbinenko F.A., 1981; Вовк Ю.Н., Виноградов А.А., 1994; Batjer H.H., Kopitnik T.A., Giller C.A., Samson D.S., 1994; Сербиненко Ф.А. с соавт., 1995, 1996, 1999; Фейгин Г.А., Изаева Т.А., 1996; Nakamaru Y., Fukuda S., Maguchi S. et al., 2002; Архангельская Я.Н., Яковлев С.Б., 2005; Волошин П.В., Тайцлин В.И., 2005; Arhangelskaya Y., Yakovlev S.B., Krymski V., 2005; Смирнова Ю.В., 2007). Тому питання, що стосуються механізмів кровопостачання передньої частки гіпофіза, привертають особливу увагу клініцистів, патофізіологів і морфологів.
На сьогодні залишаються дискусійними й недостатньо вивченими питання щодо впливу змін внутрішньосинусного пульсового тиску на циркуляцію крові у судинах аденогіпофіза і формування внутрішньоорганних шляхів венозного відтоку, особливо за умов параселярної судинної патології. Розв’язання цих питань є актуальним напрямком теоретичної і практичної медицини, а саме патологічної фізіології, ендокринології, ангіології, нейрохірургії та геронтології.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Робота є фрагментом комплексної теми кафедри анатомії, фізіології людини та тварин Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка МОН України “Механізми адаптації до факторів навколишнього середовища”, 2000–2003, номер державної реєстрації – 019800026641. Автор є співвиконавцем одного з напрямків теми.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було комплексне морфофункціональне визначення механізмів розвитку венозного повнокров’я в аденогіпофізі при порушенні пульсового тиску у печеристих синусах.
Похожий материал - Реферат: Миелопролиферативные и лимфопролиферативные заболевания эпидемиология клиника лечение
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Вивчити архітектоніку судинного русла передньої частки гіпофіза собаки за умов однобічної перев’язки внутрішньої сонної артерії до входження її у печеристий синус.
2. На пристрої “Печеристий синус – внутрішня сонна артерія – гіпофіз” вивчити динаміку змін тиску у печеристих синусах і в гіпофізі при вимиканні пульсації внутрішньої сонної артерії до входження у печеристий синус і після виходу з нього.
3. За умов експерименту визначити кількісні показники венозного тиску у печеристих синусах при однобічній перев’язці внутрішньої сонної артерії до входження її у печеристий синус.