Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Кафедра образотворчого,
декоративно-прикладного мистецтва,
Возможно вы искали - Дипломная работа: Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
дизайну та методики їх викладання
ДИПЛОМНА РОБОТА
Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
виконала студентка 53 групи
факультету підготовки
вчителів початкових класів
заочного відділення
Хортів Оксана Петрівна
науковий керівник
Цибулько
Михайло Богданович
Тернопіль 2009
Зміст
Похожий материал - Курсовая работа: Формування творчої особистості як наукова проблема
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи композиції творів образотворчого мистецтва
1.1 Поняття і види композиції в образотворчому мистецтві
1.2 Особливості композиційної побудови малюнків учнями 1-4 класів
Розділ 2. Формування у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції
Очень интересно - Дипломная работа: Формування у другокласників умінь розв’язувати складені задачі
2.1 Шляхи формування композиційних навичок в учнів 1-4 класів
2.2 Організація і зміст експериментального дослідження
2.3 Результативність експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Вам будет интересно - Дипломная работа: Формування у молодших школярів граматичних понять роду, числа і відмінка іменників
Додаток
Вступ
Актуальність дослідження проблеми образотворчого розвитку молодших школярів зумовлена такими факторами: специфіка культурно-інформаційного простору сьогодення з глобальним поширенням мас-медіа активізує широкий спектр естетичних факторів впливу на особистість (звук, відео, анімація, комп'ютерна графіка тощо), тому сучасні школярі частіше сприймають не просто окремо музичні або візуальні образи, а різноманітні форми їх взаємодії.
Ці об'єктивні соціокультурні реалії стимулюють виникнення в учнів психологічного феномену синестезії - міжсенсорних асоціацій, зокрема звуковізуальних. Інтеграція естетичної інформації тією чи іншою мірою спонтанно відбувається на рівні свідомості, а частіше - підсвідомості дитини, незалежно від зусиль учителів, але застосування інтегративних навчально-виховних засобів і технології спрямовувало б цей процес, перетворюючи його із стихійного на керований.
Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі "Образотворче мистецтво" [5] включає систему художніх знань, опанування яких сприяє розширенню асоціативних уявлень учнів, формуванню цілісного художнього світогляду. В основі побудови програми [56] покладено принцип поліцентричності знань: в єдиному тематичному блоці поєднуються зміст базових мистецьких дисциплін, а також елементи синтетичних видів мистецтв (хореографії, театру, кіно). Такий підхід має на меті забезпечення системності художніх знань учнів, розвитку художньо-образного мислення.
Спільним для всіх видів мистецтв, які виділені в державному освітньому стандарті як змістові лінії, є естетичне відображення в художніх образах явищ навколишнього світу - природи, людини, культури. Важливою теоретичною і практичною проблемою, що пронизує усі галузі мистецтва, є композиція. Відомий живописець Є. Кибрик писав, що "узагальнення та виділення композиційних законів, правил, прийомів і засобів виразно виявилось потрібним лише її останні десятиліття" [38, 32]. Потреба в теоретичній розробці проблем композиції та методичному обґрунтуванню її викладання в школі настільки назріла, що все частіше стали з'являтися висловлювання науковців на цю тему.
Похожий материал - Дипломная работа: Формування у молодших школярів естетичних почуттів на уроках класного читання
Як стверджує Ю.В. Величко, "найвищим ступенем оволодіння основами композиції є тематична картина художника" [15, 9]. Майстри образотворчого мистецтва - І. Рєпін, В. Суриков, В. Маковський, П. Федотов, В. Перов, І. Шишкін, Т. Шевченко, С. Васильківський, М. Пимоненко, О. Мурашко та А. Пластов, Б. Йогансон, О. Герасимов, Т. Голембієвська, С. Григор'єв, К. Трохименко, В. Пузирков, О. Лопухов, А. Чебикін, В. Шаталін, Т. Яблонська - створили багато класичних полотен, на яких навчається і виховується молодь навчальних закладів. Аналіз картин художників, знання їхніх творчих біографій допомагає педагогам пояснити не лише творчий процес роботи над картиною, а й найважливіші закони, правила, прийоми та засоби композиції.
Ознайомлення школярів з основами проблеми композиційної діяльності передбачено програмою з образотворчого мистецтва [56], згідно з якою розглядаються теоретичні питання композиції, пояснюється процес роботи художника над картиною, розкривається послідовність роботи над сюжетним малюнком на основі спостережень навколишньої дійсності та з уяви, а також над ілюстраціями до літературних творів. Основи композиції розглядаються, щоб усвідомити створення художнього образу, виявити ідейний задум і передати змістові зв'язки у сюжетному малюнку.
В основі занять із сюжетної композиції лежить "виховання у школярів уміння передавати в малюнку з пам'яті та з уяви спостереження реальної дійсності, що сприяє більш глибокому вивченню методики викладання цього розділу образотворчого мистецтва в школі" [29, 62]. Під час виконання ескізів сюжетної композиції на основі спостережень учні вчаться бачити і зображувати природу, життя людей, їхні творіння, закріплюють набуті уміння передавати форму, пропорції, будову та колір натури. У процесі малювання на теми з пам'яті (на основі попередніх спостережень) і з уяви слід змоделювати певну ситуацію, персонажів малюнка, знайти його композицію, використовуючи в творчому процесі замальовки з натури пейзажу, різних предметів, людей.
Оскільки, як зазначають провідні вітчизняні вчені (Г. Костюк, Л. Леонтьєв, В. Моляко, Я. Пономарьов та ін.), "особистість найінтенсивніше формується у період молодшого шкільного віку" [21, 32], то саме початкова школа покликана відіграти провідну роль у творчому розвитку молодших школярів. Проте, в сучасній педагогіці мистецтва початкової ланки загальної освіти існують певні прогалини. Вони зумовлені репродуктивно-виконавчими видами робіт, недосконалою практикою образотворчої діяльності учнів. Внаслідок цього у переважної більшості молодших школярів виявляються несформованими навички композиційно-творчої діяльності, спостерігається невміння розмістити предмети на площині, забезпечити гармонійність наповнення малюнка.