Штучне освітлення приміщень буває загальним і комбінованим. Загальне освітлення може бути з рівномірним розподілом світлового потоку без урахування розташування обладнання і локалізованим з урахуванням розміщення робочих місць.
Комбіноване – це поєднання загального і місцевого освітлення. Система загального освітлення дає рівномірне світло у всьому приміщенні. За комбінованого освітлення на частку загального освітлення припадає 10 %, але не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і 30 лк при лампах розжарювання, а найбільше світла дають лампи місцевого освітлення.
Штучне освітлення буває робоче, аварійне, охоронне, евакуаційне та чергове. Влаштування робочого освітлення обов’язкове в усіх приміщеннях і на освітлюваних територіях, вулицях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспортних засобів під час відсутності або нестачі природного освітлення.
Світловий потік відображає кількість лучистої енергії, яка проходить через деяку площу та вимірюється в люменах.
Відношення світлового потоку F до освітленої площі S характеризує освітленість E даної площі:
Возможно вы искали - Курсовая работа: Розробка організаційних заходів системи охорони праці в сільськогосподарському підприємстві
.
Освітленість вимірюється в люксах.
У виробничих умовах необхідно передбачати таке штучне освітлення, котре мало б створити безпечні умови праці. За неправильного освітлення нещасний випадок найбільш вирогідний.
Електричне освітлення розраховують за нормами штучного освітлення. У табл. 2.1 наведено норми найменшої освітленості для різних робіт.
У виробничих приміщеннях при виконанні робіт І, ІІ, ІІІ розрядів освітлення роблять загальне та місцеве. Застосування одного місцевого освітлення недопустимо. Місцеве освітлення працює від напруги 36 та 12 В.
Похожий материал - Учебное пособие: Розробка та впровадження системи управління охороною праці на підприємстві
На практиці для розрахунків використовують метод коефіцієнта використання світлового потоку, крапковий метод, а в деяких найпростіших випадках користуються методом питомої потужності.
Приступаючи до розрахунку, потрібно мати такі параметри освітлювальної установки: нормування освітленості, види та системи освітлення, джерело світла, тип світильників та їх розміщення.
Найбільш розповсюдженим і простим є метод світлового потоку. Метод коефіцієнта використання світлового потоку доцільно застосовувати у разі розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь з урахуванням відбиваних від стін і стелі світлових потоків. І цей метод не можна застосовувати для розрахунків локалізованого освітлення, освітлення похилих поверхонь, місцевого освітлення.
За методом коефіцієнта використання світлового потоку можна:
– визначити потужність ламп, якщо задана їх кількість;
– визначити кількість ламп, якщо завчасно відома їх потужність.
Послідовність розрахунку:
1. Перевіряють допустимість застосування методу.
2. Вибирають тип джерела світла і тип світильників, визначають їх розміщення і кількість.
3. Визначають рівень нормованої освітленості.
Вам будет интересно - Учебное пособие: Розслідування та облік нещасних випадків, професійних отруєнь і аварій на виробництві
4. Обчислюють коефіцієнт відбиття стелі і стін.
5. Знаходять індекс приміщення.
6. Розраховують за довідковою таблицею коефіцієнт використання світлового потоку.
7. Визначають коефіцієнт запасу і мінімальної освітленості.
8. Розраховують потрібний світловий потік джерел світла у світильнику.
Похожий материал - Статья: Роль безопасных условий труда в повышении качества трудовой жизни
9. Підбирають за таблицею ламп вибраного типу ближню за світловим потоком.
Якщо ближні стандартні лампи мають світловий потік, що відрізняється більш ніж – 10 + 20 %, то вибирають лампу з більшим, підставляють це значення в розрахунковий вираз і визначають відносно кількості світильників.
10. Обчислюють сумарну потужність світильників
освітлювальної установки.