Вступ
Наше життя у сучасному вирі подій є досить швидкоплинним і кожній людині доводить так чи інакше пристосовуватись до існуючих зовнішніх факторів, вміти не тільки виживати, але й повноцінно жити у соціумі, в існуючому суспільстві. найпершим середовищем у якому виховується кожен індивід є його сім’я. Саме тут закладається фундамент життя кожного з нас, формується наша індивідуальність і погляди на життя. Наступною «інстанцією» формування особистості виступає школа, де кожен індивід має можливість не тільки навчитись співіснувати з іншими, такими ж як і він особистостями, а й здобути багаж необхідних у знань. Школа є важливим етапом в житті кожного з нас, адже саме знання сформовані тут є базою для майбутнього життя. Не є виключенням і економічні знання та економічна освіченість людини.
На мою думку, в сучасному суспільстві економічна освіта є життєво необхідною, адже у вирі сучасних подій, постійних змін, досягнень науки і техніки, переході до ринкової економіки тощо, кожен повинен розуміти що відбувається для того, щоб мати змогу визначити своє місце в світі, вміти зорієнтуватися і не «випасти» з суспільства, а тісно з ним співіснувати.
З переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення та поглиблення економічної освіти.
Актуальним на сьогодні є виховання людини, яка буде здатною сприймати ринкові перетворення, зможе легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати та розуміти основні економічні поняття.
Возможно вы искали - Курсовая работа: Домашнее задание как средство формирования учебной мотивации у младших школьников
Загальноосвітня школа покликана формувати у молоді компетенції, які забезпечують глибоке розуміння явищ та процесів, відносин в економічній системі, та засобів і способів розв'язання економічних проблем. Економічна освіта формує високоефективну економіку та є умовою для розвитку держави та кожної людини.
В системі загальноосвітньої школи економічна освіта має сприяти вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона має відповідати основному напряму розвитку загальної середньої освіти, основою якої є розвивальна культуротворча домінантна виховання самодостатньої особистості.
У зв'язку з новими вимогами часу виникає необхідність значно оновити та збагатити сферу економічної освіти в системі шкільної освіти, оскільки на сьогодні постала така проблема, яка характерна і для молоді, і для школярів: недостатнє володіння необхідними компетентностями в галузі грамотної економічної поведінки, яка необхідна їм у повсякденному житті, недостатньо орієнтуються на ринку товарів та послуг, не усвідомлюють як вони можуть впливати на економічну політику та на якість власного життя.
Удосконалення системи економічної освіти в Україні ґрунтується на тому, що в її основі повинен бути розвиток культури мислення як загальної технології та адаптування найбільш придатних методик у контексті економічного мислення зокрема.
На сьогоднішній день, виникає необхідність такої педагогіки, яка сформує в особистості творче мислення. Тобто викладання економіки у школі має базуватись не лише на розгляді теоретичного матеріалу, але й розв'язанні учнями певної нагальної для суспільства проблеми (вигаданої вчителем або реальної), для більш чіткого розуміння необхідності вивчення економіки.
Похожий материал - Дипломная работа: Дослідження асортименту клумбових рослин в озелененні м. Харкова
Економічна освіта виступає невід’ємною складовою виховання майбутнього громадянина. Саме виховання свідомих громадян, здатних прийняти раціональні та ефективні рішення як під час реалізації своїх особистих економічних інтересів, так і при реалізації економічних інтересів соціальної спільноти та країни в цілому – врешті решт сприятиме розвитку економічно потужної та політично незалежної Української держави.
1 . Дидактична розробка теми: «Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність» для викладання у загальноосвітньому навчальному закладі
1.1 Освітньо-вікова категорія навчання
Юнацький вік
Рання юність (від 15 до 18 років) – вік безпосередньої підготовки підростаючої особистості до життя як дорослої людини, вибору професії, виконання соціальних функцій.
Очень интересно - Дипломная работа: Духовно-нравственное воспитание детей на примере Евангельских притч
Загальна характеристика (основні риси та особливості)
Для психічного розвитку характерне те, що провідне значення пізнавальної діяльності займає абстрактне мислення, прагнення пізнати суть і причинно-наслідкові зв’язки явищ об’єктивного світу. Формуються стійкі пізнавальні інтереси, підвищуються вимоги до викладання предмету. Відбувається розвиток почуттів до вольових процесів. Почуття стають більш глибокими, емоційними; характерна чутливість до всього нового.
Особливості виховання : важливим є фізичне, моральне, естетичне виховання, розвиток ініціативи, творчості, самостійності, важливо створити умови для самовиховання. У зв’язку з тим, що біологічні задатки кожної людини різні, розвиток її характеризується індивідуальними відмінностями, які необхідно враховувати в навчанні і вихованні.
В індивідуальному підході до дитини можна виділити два аспекти:
♦ психологічний – встановлення індивідуальності, неповторності, своєрідність учнів, визначення їх ставлення до оточуючих і до самого себе, особливостей сприймання зовнішніх впливів і специфічне реагування на них;
Вам будет интересно - Учебное пособие: Знайомство учнів з життєвим і творчим шляхом І.Я. Франка
♦ педагогічний – вибір таких засобів і форм впливу на учня, які найбільше відповідають його психологічним особливостям, психічним станом і завдяки цьому забезпечується оптимальний виховний ефект.
Методи та шляхи виховання учнів у цьому віці
В юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні особливості особистості. Водночас відбуваються якісні зміни всіх показників психічної діяльності, які є основою становлення особистості.
Одним з важливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення. Навчальна діяльність створює сприятливі умови для переходу учнів до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення. Старшокласники більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання, аналізу й синтезу.
Дедалі більшою стає потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків, критеріями істинності яких виступають не конкретні факти дійсності, а логічні докази. Здатність логічно мислити стає джерелом критичного ставлення до засвоюваних знань, висловлювань дорослих.
Похожий материал - Курсовая работа: Значення тестування у середній загальноосвітній школі
Розвиток мислення характеризується подальшим збагаченням фонду добре засвоєних умінь, навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи. Формування їх залежить від методів навчання. Мовлення старшокласників ускладнюється за змістом і структурою, збагачується новими науковими і технічними термінами. Удосконалюються мовні засоби передачі думок, відбувається засвоєння і використання норм літературної мови.
Вдосконалюється спостережливість, здатність помічати в об’єктах суттєві зовнішні ознаки, точніше й об’єктивніше їх відображати. Ровивається самоспостереження (за своїми діями, вчинками, поведінкою, думками). Самоспостереження стає невід’ємною складовою самопізнання, прагнення до самовиховання.
Розвивається репродуктивна і творча уява, критичність до ставленні у ставленні до витворів уяви, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів уяви, особливо мрій з дійсністю, своїми можливостями.
Довільне запам’ятовування стає набагато ефективнішим від мимовільного, відбуваються зміни у процесах логічного запам’ятовування, зростає продуктивність пам’яті на думки, на абстрактний матеріал. Основою запам’ятовування матеріалу стають виявлені логічні зв’язки. Намічається спеціалізація пам’яті, пов’язана з основними інтересами старшокласників, їх намірів щодо вибору майбутньої професії. Удосконалюються способи заучування за допомогою застосування раціональних прийомів.