Реферат
на тему:
Трудові ресурси
та зайнятість населення
До трудових ресурсів належить частина населення, що досягла працездатного віку, який у кожній країні визначається законодавче (в США, Росії, Україні -16-60 років, Канаді - 15-66, в Мексиці і Португалії - 12-65). У міжнародній статистиці працездатним вважається населення віком від 15 до 65 років.
У багатьох країнах, особливо тих, що розвиваються, пенсійний вік взагалі не визначено, оскільки немає пенсійного забезпечення.
Частина трудових ресурсів, що безпосередньо залучена в суспільне виробництво, на даний час становить економічно активне населення. На нього припадає в світі майже 3/4 трудових ресурсів. Відмінність між економічно активним населенням і зайнятим у виробництві визначається як рівень безробіття. Цей показник змінюється в часі і не однаковий у різних країнах. Він залежить від рівня розвитку країни, характеризує стан економіки та певною мірою рівень життя населення.
Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинутих країнах зайнятість у промисловості становить 25-40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві постійно зменшується. Водночас до 35-50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров'я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. В країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. Частка зайнятих в промисловості тут не перевищує 15 %. Значний відсоток становлять зайняті у невиробничій сфері, переважно в сфері послуг. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % - у промисловості й 20 % - в сільському господарстві). На невиробничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров'я, культурі.
Возможно вы искали - Реферат: Трудові ресурси і зайнятість населення
Таблиця
| США | Японія | ФРН | Польща | Індія | Китай | |
|
Сільське, лісове | ||||||
|
та рибне господарство | 2,9 | 5,8 | 3,3 | 23,0 | 60,9 | 56,4 |
|
Індустріальні галузі (гірничодобувна та | ||||||
|
обробна промисловість, | ||||||
|
Похожий материал - Реферат: Автомобілебудівна промисловість в Україні проблеми та перспективи розвитку енергетика, будівництво, транспорт) | 30,1 | 40,2 | 43,0 | 37,4 | 20,6 | 25,2 |
|
Обслуговуючі галузі | ||||||
|
(торгівля, сфера | ||||||
|
обслуговування, фінанси, адміністрація) | 67,0 | 54,0 | 53,7 | 39,6 | 18,5 | 18,4 |
Таким чином, простежується закономірний зв'язок між структурою зяйнятості, структурою виробництва та типом країни.
Очень интересно - Реферат: Кондитерська промисловість України проблеми і перспективи конкурентоздатності
Постіндустріальним та індустріальним країнам притаманний значний розвиток галузей невиробничої сфери на базі високорозвинутої промисловості, особливо її обробної ланки. Чим нижчий рівень промислового розвитку, тим менша частка населення зайнята у невиробничій сфері. Цей загальний баланс галузевої структури зайнятості може мати варіації, пов'язані з національними традиціями або політичними умовами на певний час. У цьому можна впевнитись навіть порівнюючи США та Японію, Індію та Китай за даними таблиці 2. Але загалом за динамікою галузевої структури зайнятості можна простежити зміни в галузевій структурі виробництва та перебіг в напрямі розвитку господарства окремої країни.