Вступ
1. Культурна проблематика на регіональних ЗМІ Запорізької області
Висновки
Література
ВСТУП
Культурній проблематиці в ЗМІ Запорізької області приділяється чимало уваги. Майже на всіх телеканалах є новини культурного життя запоріжців: інформація про останні музичні події, фото і арт виставки, розповіді про видатних діячив культури. Цікавий і корисний блок інформації становлять культурно-історичні передачі та статті.
Возможно вы искали - Курсовая работа: Культурна тематика на шпальтах газети "Міг"
Але у зв’язку з дослідженням цього питання, ми зіткнулись з рядом проблем. По перше, ЗМІ Запоріжської області переважно є російськомовними і купити газету на українській мові є проблемою. Як нам повідомили продавці, ці видання майже не хто не запитує і не купує. Чому? В цьому є і доля провини видавців. Дійсно, україномовні ЗМІ є дещо відсталими і не цікавими читачеві. Якщо матеріали цікаві і проблеми актуальні, вже не має різниці, якою мовою вони надруковані. Чи не єдина більш-менш розповсюджена газета українською мовою “Запорізька правда” має вигляд типової газети радянських часів: і з точки зору дизайну, і з точки зору стилістики та тематики матеріалів.
Таку ж проблему має і телеканал Запоріжжя. На ньому випускається рекордна кількість культурологічно-історичних програм, які, теоретично, повинні були б зацікавити глядачів. Тут є передачі і про козацтво, і про о. Хортицю, запорізькі виставки та музеї, трансляція концертів народної творчості і бардівської пісні... Але як же це все подано! Як і 20 років тому назад : убога студія, примітивна режисура, заунивне озвучування.
В роботі ми проаналізуємо найбільш популярні запорізькі видання і наведемо приклади надрукованих в них найбільш вдалих, на наш погляд матеріалів.
1. Культурна проблематика на регіональних ЗМІ Запорізької області
Одним з провідних видань Запорізької області є газета “”Індустріальне Запоріжжя ”. В цьому виданні, яке має вже досить довгу історію багато уваги приділяється культурологічній тематиці.
Ось приклади заголовків статтей: “Племіник Рахманінова”, “Alyoshaїде на Євробачення”, “Джазовий фестиваль стає традицією”, “Казковий світ фотографії”...
Похожий материал - Реферат: Лексико-стилистические свойства политического текста
Як бачимо, журналісти газети намагаються зацікавити публіку різних культурних вподобань та вікової категорії. В ній можуть знайти цікаве для себе і підлітки, які слідкують за новинками популярної музики і середнє покоління і люди старшого віку, які полюбляють згадувати минуле. Доречі, про минуле. В газеті є рубріка “Воспоминания” в якій розповідається про видатних запорожців, історії вулиць, архитектурних пам’яток, заводів... Дуже цікаво! А ці фотографії в стилі ретро!
Як приклад наведемо цитату зі статті “Племіник Рахманінова”:
“Моему собеседнику 91 год, он полон сил и энергии, особенно творческой. Он с нетерпением ждет 65-летия Победы, потому что в этот день и накануне будет созваниваться со своими однополчанами из Москвы, Ставрополья и Краснодарского края. Их уже так мало осталось…
А пока мы говорим о его жизни. Она была насыщена столькими событиями, что и в книгу не поместишь. Но у нас задача поскромнее – уложиться в рамки газетного интервью.
«ДЯДЬКА МОЙ – РОВНЯ ЧАЙКОВСКОМУ И ГЛИНКЕ. ДАЖЕ ЗНАМЕНИТЕЙ!»
Очень интересно - Курсовая работа: Лексические особенности современного журналистского текста: заимствования на страницах "Литературной газеты" за 2008 год по русскому языку
- Иван Васильевич, Рахманинов – это кто?
- Великий композитор!
- Я не об этом. Вам он кем приходится?
- Чтобы не усложнять – двоюродным дядькой. А если подробнее, то сестра Сергея Васильевича Рахманинова Елена Васильевна была замужем за дядей Митей Конопкиным, Дмитрием Михайловичем, - родным братом моего отца. Они жили в нашем доме. Тетю Лену я очень хорошо помню. Она всегда с нами, маленькими детьми, играла...”
Хоч у вступі ми піддали критиці матеріали та зовнішній вигляд газети “Запорізька правда”, але здивував їх досить сучасний та цікавий Інтернет-сайт. На ньому ми знайшли цікаві матеріали з культурологічної тематики, увага приділяється не тільки місту, а й усій області. Найбільш вдалою та цікавою з прочитаного ми вважаємо статтю про замок Попова, що у Василівці:
Вам будет интересно - Реферат: Лингвистическая характеристика публицистического стиля
“З минулого року славнозвісний замок Попова, що у Василівському районі, перейшов під обласну юрисдикцію і відтепер офіційно називається комунальним закладом "Історико-архітектурний музей-заповідник Садиба Попова Запорізької обласної ради". Відтак він став одним із туристичних центрів нашої області. Наш кореспондент зустрівся з батьком та сином Мєшковими, які опікуються цим комплексом.
ПІД ОБЛАСНИМ КРИЛОМ
З другого листопада я виконую обов'язки директора музею-заповідника "Садиба Попова", - розповів Віктор Мєшков. - Відтоді, як ми перейшли під егіду області (власний рахунок відкрили 1 вересня 2009 року), роботою архітектурного комплексу керує управління культури ОДА, і вся нерухомість належить області. Щодо власне архітектури, у замку зібрані кілька художніх стилів, і одне із завдань, яке стоїть перед нами, - знайти зв'язок нашого замку з роботами видатних європейських архітекторів.
ЗБІЛЬШИТИ ЧИСЛО ЕКСКУРСАНТІВ
- Тож ви продовжуєте розпочату батьком справу реконструкції замку?
Похожий материал - Дипломная работа: Литературно-библиографическая информация в СМИ
- Якщо мій батько займався пошуками спонсорів, щоб відновити храм, то я планую створити культурно-туристичний центр і розробляю відповідні масові заходи для залучення туристів. Наприклад, минулого року ми провели у замку лицарський турнір, і цьогорік плануємо його розширити. Запланували також провести тут свято "Вогонь Еллади", присвячене грецькій культурі. Визначаємося також із датою проведення свята вірменської культури. Відтак на території замку проводитимемо дні культури народів, які заселяли наш край, - це німці, чехи, євреї, серби, росіяни, українці тощо.
РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗАМКУ ТРИВАЄ
- Яким коштом реконструюється замок? Коли я бував тут 20 років тому, він мав занедбаний вигляд.
- Останнім ми реставрували минулого року дах "оглядової башти". Нам удалося розширити штат працівників. Зараз тут працюють 20 фахівців-ентузіастів, які власними силами планують відновити і драбину башти.